Нове захоплення.

Подарунок на День закоханих

     З натуральною вовною дуже приємно працювати, вона  тепла, жива, (адже її отримують, підстригаючи овець), м'яка, різнобарвна. Така шерсть просякнута любов'ю й позитивом. Не дивно, що вона посіла помітне місце серед          матеріалів для хобі.

• Історія валяння

Є навіть легенда про те, що перший валяний килим з'явився в Ноєвому ковчезі (якраз приблизно в цей час). Вівці, що пливли в ньому, трималися купи, і коли їх шерсть падала на підлогу і намокала, вона збивали її копитами. Коли ж всі покинули ковчег, то побачили, що на підлозі лежав красивий валяний килим.

Люди виявили здатність вовни звалюватися близько 8000 років тому. Для валяння використовували знайдені залишки шерсті тварин. Після одомашнення дрібної рогатої худоби стало можливим використовувати вовну тварин після підстригання.

У 16 столітті з'явилися перші майстерні з виготовлення повсті.
У 19 столітті винайшли валяльні преси та валяльні машини. Валка відбувалася через здавлювання і прокатування вовни або при механічній дії спеціальних голок, які сплутувалися вовняні волокна.

Сьогодні для домашнього валяння створені спеціальні іглопробивні машини.

Види валяння

Розрізняють два способи валяння шерсті: мокре і сухе (сухе валяння також іноді називають фільцюванням, це німецьке слово, що позначає попереднє ущільнення вовни перед валкою, мається на увазі промислова валка з метою отримання щільної повсті).

При сухому валянні вовна багаторазово протикається спеціальною голкою до стану звалювання. Під час цього процесу волокна вовни рвуться і зчіплюються між собою, утворюють щільний і однорідний матеріал.

Мокре валяння здійснюється за допомогою мильного розчину. Розчин розподіляється по вовні і за допомогою тертя створюється однорідне полотно.

Сухе валяння застосовується для створення об'ємних виробів - іграшок, біжутерії, фігурок, авторських ляльок. Мокре валяння підходить для виготовлення панно, одягу, полотен, одним словом, плоских виробів.

Виготовлено в техніці сухого валяння

Від такого тортика всі будуть у захваті;)

Патріотичне дерево

Люблю працювати з природними матеріалами до яких, безперечно, належить кава.Погодьтесь,що  робити щось своїми руками, надзвичайно приємне заняття, особливо для людей яких ти любиш. Ця робота виготовлена для тебе, мамо!!! Тому, коли  ти будеш дивитись на це чудо-дерево,  кожного разу будеш згадувати мене.

Мій креатив!

 

Мастер-класс по созданию шара-основы для топиария. Пошаговое описание с фото.

Когда я загорелась деревцами-топиариями, передо мной стал насущный вопрос: где взять основу для будущего топиария.  Найденные на просторах интернета мастер-классы по созданию такового предписывали использовать в качестве шара-основы пенопластовый шар или елочную игрушку. Игрушка показалась мне недостаточно большой, а пенопластовый шар в своем городе я найти не смогла — рейд по строительным магазинам результатов не дал. Опускать руки было нельзя — перед глазами маячил полный пакет уже готовых розочек. И вот, в очередной раз мучая поисковик, набрела на процесс изготовления формы-основы  для фруктов из папье-маше — газета.

Вооружившись терпением и непоколебимым желанием сделать топиарий своими руками, а также газетой и … капроновым носком,  приступила к работе. И таки получилось. Поэтому по-порядку…

Как уже сказала выше — газета и капроновый носок с отрезанным носком (или как он там называется)…

 

Газету комкаю и сминаю в шар до тех пор, пока не получу нужный мне размер, добавляю новые слои газеты по мере необходимости.

 

Получившийся комок необходимого размера заталкиваю в середину носка и завязываю. Ушки обрезаю.

  

Все. Основа для топиария готова. Осталось прикрепить ее к стволу будущего дерева и «посадить» в стаканчик, залив его гипсом или алебастром.

Совершенно не фотогеничная конструкция…

Отдельная благодарность издателю профильной газеты за снабжение моей семьи столь необходимым для рукоделия материалом в достаточном количестве:-)

Творческих успехов Вам!

Топиари

Топиарий (топиари) — это сад с художественно подстриженными растениями, зелёными скульптурами. Искусство топиари насчитывает многовековую историю. В Древнем Египете и Персии люди научились придавать деревьям и кустарникам геометрические формы. Наиболее известным примером топиарного искусства является одно из семи чудес света — висячие сады Семирамиды в Вавилоне. Оригинальные маленькие деревца, для изготовления которых используются натуральные и искусственные материалы, также называют топиарий или европейское дерево. Это декоративная вещь, и только от фантазии создателя зависит, какую крону будет иметь его деревце.

Восточные деревца бонсаи, как и топиарии, называют деревьями счастья, а если на веточках закреплены монетки — денежными деревьями, поэтому каждый рад получить подобную поделку в подарок и украсить ею свой дом.